Психічне здоров’я дуже важливе для благополуччя будь-якої людини, підтримки нормальних відносин, як в сім’ї, так і в соціумі. І фізичне здоров’я неможливе без психічного здоров’я. Здоров’я, життєвий успіх і так зване щастя в значній мірі залежить від набуття життєвої гармонійної цілісності психічного і тілесного компонентів.
Важко уявити собі у числі активних і повноцінних учасників навчально-виховного процесу дитину або вчителя, у яких постійно болить голова, що знаходяться у постійній нервовій напрузі, всього бояться. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.
Війна є травматичною подією, яка накладає відбиток і на освітній процес у тому числі. На сьогодні потреба в емоційній стабілізації більша, ніж у конкретних логічних знаннях. Адже усі когнітивні процеси викривлені, уповільнені, дитині треба здолати більше перепон і напруження, іншими словами, травмовані діти відчувають певні труднощі з концентрацією, увагою та поведінкою.
Серед наших учнів на сьогодні є дуже різні категорії дітей. Є ті, хто втікали від війни разом з мамами за кордон і зараз знаходяться в чужій країні, є ті, хто були змушені залишити рідні домівки та переїхати в інші регіони України, є ті, хто чекають на повернення рідних із зони бойових дій, є ті, хто мали травматичний досвід перебування в бомбосховищах, і є ті, хто до цього часу живуть від тривоги до тривоги, продовжуючи спускатися в холодні укриття разом зі своїми родичами, є ті, хто бачили руйнування домівок, а вибухи і стрілянина будуть їм ще не раз вчуватися навіть при переїзді на відносно мирні території. Всі ці діти більшою або меншою мірою зазнали та продовжують зазнавати великого стресу. Вони продовжують жити в інформаційному потоці, пов‘язаному з війною.
Тому сьогодні головне завдання освітнього процесу, і на цьому наголошує Міністерство освіти і науки України, – це стабілізувати психологічний стан дітей, відволікти їх на конструктивну .
Це вправи щодо зниження тривоги, емоційної напруги, зняття стресу та налагодження на урок, дистанційне «чаювання», під час якого діти та дорослі могли б поділитися своїми почуттями та переживаннями тощо.
До вашої уваги психологічні хвилинки від практичного психолога Гіштимулт Т.І.
