На сучасному етапі становлення і розвитку держави перед школою постає складне і відповідальне завдання – формування людини нового типу, інтелектуальної, творчої, ініціативної й активної, самостійної, гармонійно розвиненої, свідомої особистості з громадянською позицією, почуттям національної гідності, готової до конкретного вибору свого місця у житті.
Завдання сучасної школи не просто дати учневі багаж знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентним, тобто здатним самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовим брати на себе відповідальність; бути активним у суспільному житті; таким, що поважає чужу історію та культуру. Усе це потребує переорієнтації процесу навчання на розвиток особистості учня і проведення цієї ідеї через усі компоненти навчання: від цілей, змісту, позицій учасників навчальної взаємодії, форм, методів, технологій навчання до оцінювання навчальних досягнень учнів.
У Концепції національного виховання, Національній програмі виховання дітей та молоді визначаються основні принципи організації виховного процесу, серед яких основними є акмеологічний принцип, національна цілеспрямованість, культуровідповідність, цілісність, психологічний супровід, технологізація, діалог тощо.(Триленко А.Л.)
Часто перед адміністрацією школи, учителями, класними керівниками у процесі педагогічної діяльності постають питання:
“Яким же чином досягти самореалізації кожної особистості в системі особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу?
Як організувати процес виховання учнів?
Яким змістом його наповнити?
Що необхідно враховувати, визначаючи завдання й види діяльності з учнями різного віку?
На формування яких якостей, умінь і навичок варто насамперед звернути увагу?”
Відповідаючи на ці питання, ми зосереджуємо увагу на основних принципах побудови виховної системи школи:
- принцип перший – “не зашкодити” (збереження психологічного та фізичного здоров’я дитини, що, на нашу думку, є найважливішим у навчально-виховному процесі);(Клочко О.В.)
- принцип другий – духовна насиченість шкільної життєдіяльності дітей. Не піддаючи сумніву значення знання у становленні особистості, ми впевнені в тому, що якість знань, цінність ідей, думок і діяльності людини, що виникають на базі знань, зумовлюється не тільки істинністю знань, але їх духовною насиченістю. Виховання особистості неможливе без виховання емоцій та естетичної свідомості; (Чудная О.В.)
- принцип третій – ставлення до дитини як суб’єкта власного розвитку реалізується через принципи педагогіки співпраці, толерантності, підтримки, які спрямовані на самостановлення індивідуальності; (Домніч Н.В.)
- принцип четвертий – індивідуальний розвиток педагогів. Учитель теж повинен розвиватися, удосконалювати свою професійну компетентність, педагогічну майстерність.
З цією метою в загальноосвітніх навчальних закладах доцільно створювати трьохрівневу систему вдосконалення, яка складається на першому рівні зі шкільної системи підвищення кваліфікації, методичної ради школи, школи молодого вчителя, на другому рівні – системи підвищення кваліфікації через курсову перепідготовку, на третьому – системи підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної освіти.
У сучасній школі виховною метою є:
– створення сприятливих умов для формування та самореалізації учня в соціумі як громадянина, професіонала, сім’янина;
– стимулювання особистісно зорієнтованого виховання учнів шляхом залучення до активних видів діяльності, спираючись на основні напрямки виховної роботи;
– створення умов для психологічної стабілізації учнів «групи ризику», шляхом залучення їх до колективних форм роботи, розвитку здатності до позитивних стосунків з суспільством, державою, людьми;
– використання сучасних соціально-психологічних методик, прогресивних форм роботи з учнівським, батьківським і педагогічним колективами, спрямованих на збереження здоров’я учнівської молоді.
Основні орієнтири виховання учнів та пріоритетні напрямки виховного процесу перегукуються між собою.
Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави· національно-патріотичне і громадянське виховання, яке здійснюється з метою формування в учнівської молоді рис громадянина України, вироблення національного патріотизму, глибокого розуміння громадянського обов’язку, пошани до Конституції України, державних символів; правове виховання спрямоване не тільки на поінформованість учнів про міжнародні та державні акти, що гарантують і забезпечують права і свободи людини, але й на вироблення стійких навичок застосування цих законодавчих положень;
Ціннісне ставлення особистості до себе фізичне виховання, має на меті утвердження принципів здорового способу життя, що впливає на загальне підвищення стану здоров’я українського суспільства та без якого повноцінний розвиток учнівської молоді неможливий.
Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей сімейне виховання – завдання якого полягає у гармонійному всебічному розвиткові дитини в умовах взаємозв’язку впливів родини і школи; морально-етичне виховання, мета заходів якого полягає у виробленні потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, наслідування кращого досвіду попередніх поколінь, традицій сім’ї, родини, народу з усвідомленням загальнолюдських пріоритетів;
Ціннісне ставлення особистості до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.
Ціннісне ставлення особистості до природи екологічне виховання, завдання якого полягає у формуванні в учнів усвідомлення того, що людина — частина природи, почуття відповідальності за стан навколишнього середовища, виховання культури поведінки, формування практичних вмінь та навичок дбайливого ставлення до природних багатств;
Ціннісне ставлення особистості до культури і мистецтва· художньо-естетичне виховання передбачає ознайомлення учнів школи з народним мистецтвом, пісенним та поетичним фольклором, звичаями та традиціями українського народу. Велике значення в художньо-естетичному виховання відіграє збереження і розвиток місцевих традицій народного мистецтва;
Внутрішні умови навчального закладу:
- · максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;
- · здійснення виховання відповідно до мети та завдання;
- · раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;
- · розвиток учнівського самоврядування.
Основними принципами самоврядування можна визначити такі:
- принцип педагогічного сприяння, педагогіка співпраці передбачає вирішення проблеми учнями суспільного з вчителями;
- принцип наступності та змінності активу забезпечує встановлення товариських стосунків старших учнів з молодшими;
- принцип конкретної предметної діяльності ставить за мету здійснення традиційної або розвивальної діяльності;
- принцип єдиного планування забезпечує с координованість планів, єдність дій учительського й учнівського колективу, що сприяє підвищенню авторитету учнів, веде до співробітництва;
- принцип розвитку ініціативи та самодіяльності;
- принцип єдності прав та обов’язків учнів поєднує громадські й особисті інтереси в роботі органів учнівського самоврядування.
Таким чином, головною метою самоврядування у школі є формування в учнів навичок самоврядування, самостійності, ініціативи, навчити цьому всіх, а не лише активістів.
Структура учнівського самоврядування:
Голова УСШ
Ряшин Артем Юрійович
Заступник–
Гиренко Анастасія Сергіївна
Навчальна комісія:
Василенко Владислав Юрійович
Головащенко Олена Олександрівна
Комісія дисципліни і порядку:
Крилов Сергій Романович
Зінченко Олексій Валерійович
Гахов Ігор В’ячеславович
Спортивно-масовий сектор:
Міщенко Вікторія Дмитрівна
Омельник Анастасія Володимирівна
Культурно-масовий сектор:
Чубик Ярослава Борисівна
Гиренко Анастасія Сергіївна
Крилов Сергій Романович
Прес-центр:
Щербатко Софія Ігорівна
Омельник Елизовета Володимирівна
Салогуб Ангеліна Васькевич
Чинники сучасного виховання
Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка стоїть у центрі глобальних економічних, політичних та культурних змін, які відбуваються у державі і являється тією найменшою клітиною у житті суспільства, його основою, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.
Другим важливим чинником є школа, яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості. У навчально-виховному процесі головний акцент має переноситись із засвоєння певної кількості знань на виховання особистості з урахуванням її унікальної природи, і вже на цій основі формувати у неї моральні цінності, творчу і самотворчу діяльність.
Важливим елементом виховного процесу у школі є виховна система класу. Доцільно зазначити, що виховна система класу – це спосіб життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, що становить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвиткові особистості та колективу.(Притула Л.О.)
Пріоритетні підходи до організації та проведення виховної роботи в сучасній школі, принципи діяльності органів учнівського самоврядування,чинники сучасного виховання, створення виховної системи класу, власні думки та міркування стануть у пригоді педагогам, класним керівникам у плануванні виховної роботи, процесі формування особистості, вироблення стилю педагогічної взаємодії.
