Організація допрофільного та профільного навчання в ММК
Розвиток сучасної освіти, яка має багатокомпонентний зміст, орієнтується на створення моделі навчально-виховного процесу, що базується на застосуванні особистісно зорієнтованих педагогічних систем, виборі перспективних освітніх технологій, діагностичних, стимульованих форм контролю й оцінювання досягнень учнів. Це зумовило появу нової педагогічної етики в школі, яка має такі визначальні риси:
• взаєморозуміння;
• взаємоповага;
• творча співпраця, що створює умови для орієнтації на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.
Усі система профільного навчання колегіуму має декілька рівнів:
• рівень навчального плану;
• рівень організації позаурочної та позакласної роботи;
• рівень організації шкільного самоврядування, заснованого на демократичних засадах.
Однією з найважливіших ланок системи роботи колегіуму є до профільна та профільна підготовка учнів – два складника одного процесу: самовизначення особистості у виборі подальшого напрямку в освіті та професійній діяльності.
| Класи допрофільного навчання (8 – 9 класи) | Класи профільного навчання (10 – 11 класи) |
| Мета: адаптація до навчання в колегіумі, виявлення інтересів, перевірка можливостей учнів, ознайомлення з профілями. | Мета: задоволення потреб і розвиток здібностей особистості в певній галузі пізнавальної діяльності. |
| Завдання: – створення умов для виявлення нахилів і здібностей колегіантів; – формування практичного досвіду та інтересів у різних сферах трудової діяльності; – орієнтація на вибір профілю. |
Завдання: – розвиток творчої самостійності; – створення умов для подальшої професійної підготовки, вибору професії або сфери діяльності; – формування системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок. |
| Форми: – надання додаткових годин варіативної частини навчального плану на поглиблене вивчення математики, біології, хімії, фізики; – запровадження спецкурсів «Школа олімпійського резерву з програмування», «Моя економіка», «Вчимося бути громадянами», «Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.»; – уведення спецкурсів «Права людини», «Історія держави і права зарубіжних країн»; – факультативи з вивчення другої іноземної мови; – індивідуальні заняття й консультації з предметів; – участь у діяльності наукового товариства; – уведення спецкурсу «Основи наукових досліджень»; – позакласна робота з профорієнтації; – участь у міських, обласних конкурсах, учнівських олімпіадах, турнірах; – спільна робота психолога, педагогів і батьків учнів із профорієнтації. |
Форми: – поглиблене вивчення профільних дисциплін; – запровадження спецкурсів та факультативів «Школа олімпійського резерву з програмування», «Математика – 10, 11», «Власна справа», «Основи культури мовлення», «Краєзнавство», «Метали і неметали навколо нас», «Біохімічні основи життя», «Дебати», «Досліджуємо історію України», «Ми – громадяни України»; – надання додаткових годин варіативної складової навчального плану на вивчення другої іноземної мови; – індивідуальні заняття й консультації з навчальних предметів; – участь у діяльності наукового товариства; – уведення спецкурсу «Основи наукових досліджень»; – участь у міських, обласних конкурсах, учнівських олімпіадах, турнірах; – заняття в секціях територіального відділення МАН України; – участь у конкурсах-захистах науково-дослідницьких і творчих робіт; – співпраця з МНУ ім. В.О. Сухомлинського, ЧДУ; – співпраця з центром зайнятості м. Миколаєва; – індивідуальна робота педколективу, сім’ї з профорієнтації випускників колегіуму. |
Підготовка до вибору профілю навчання починається в колегіумі з 5-го класу: за узгодженням із батьками учнів в результаті психолого-педагогічної діагностики школярі 5 – 7-х класів відвідують факультативи з математики, української мови, німецької мови, англійської мови, гуртки художньо-естетичного напрямку.
Так, учні починаючи з 5-го класу, мають можливість одержати до профільну освіту.
Перші кроки на шляху профілізації показали, що перехід до неї вимагає систематичного відпрацювання певних моніторингових операцій діагностико-прогностичного характеру, які потрібно проводити з учнями 8 – 9-х класів:
– формування бази даних про учнів за рівнями підготовки, інтересами, здібностями й нахилами;
– визначення рівня інноваційної культури педагогів, діагностування рівня професійної підготовки вчителів.
Визначення шляхів реалізації завдань профілізації:
1. Створення груп учителів за профілями:
– природничо-математичний;
– суспільно-гуманітарний;
– інформатико-технологічний.
2. Створення груп для роботи з обдарованими дітьми.
3. Визначення кола відповідальних за виконання осіб:
– кафедри;
– психолог;
– кл. керівники;
– адміністрація.
4. Визначення термінів виконання управлінських рішень.
На підставі подібних моніторингів зважуємо можливості навчально-методичного, психолого-педагогічного забезпечення діяльності педколективу, плануємо тематику засідань педради, шкільного контролю, психолого-педагогічних семінарів, конференцій, педагогічних читань, творчих звітів вчителів.
Одержавши необхідні дані, ми моделюємо навчальні плани профільних класів, визначаємося у виборі спецкурсів, факультативів і власне профільних планів.
Цю роботу ми починаємо на етапі до профільної підготовки у 8 – 9-х класах, тому що вважаємо, що до профільна підготовка є найважливішою цмовою реалізації профільного навчання.
За рахунок варіативної частини в умовах зовнішньої диференціації у 8 – 9-х класах ми запроваджуємо:
– розширення й поглиблення вивчення математики за рахунок факультативів, індивідуально-групових занять;
– в природничому напрямі збільшення кількості годин на поглиблене вивчення хімії, біології, введення факультативів, спецкурсів;
– у напрямі суспільно-гуманітарному збільшення годин на вивчення правознавства; введення курсу «Моя економіка», «Вчимося бути громадянами»; факультативи;
– у напрямі інформаційно-технологічному збільшення годин на вивчення математики; введення курсу «Основи інформатики», факультативу «Школа олімпійського резерву з програмування»;
– заняття факультативів художньої творчості;
– курси «Школа олімпійського резерву з програмування», «Основи інформатики», що дозволяють учням опанувати інформаційні технології; за допомогою комп’ютерної грамотності – розвивати свої творчі здібності шляхом створення проектів на учнівських презентаціях;
– додаткові години, що допомагають вести більш якісну індивідуальну роботу з обдарованими учнями з підготовки їх до предметних олімпіад, творчих конкурсів;
– роботу з учнями, які мають низький рівень навчальної мотивації, але з бажанням і успіхом вивчають технології.
Система відстеження процесів профілізації, тобто їх моніторинг, – це комплекс процедур із метою регуляції і корекції до профільної підготовки й організації профільного навчання в старших класах.
У цьому процесі значна роль відводиться соціально-психологічній службі.
Особливе значення ми відводимо діагностиці готовності учнів 9-х класів до профільного навчання. На наш погляд, для успішності вибору й освоєння профілю навчання потрібно змінити ставлення учня до профільного навчання від об’єктивної позиції до суб’єктивної, щоб школяр став повноцінним ініціатором, організатором, суб’єктом своєї навчальної діяльності.
Учневі особливо важливо орієнтуватися у своїх особистих правах, усвідомлено використовувати схильності і здатності. Для виявлення специфіки пізнавальної діяльності учня, визначення його освітніх можливостей використовуємо анкетування.
Анкета для учнів
Запропонована анкета призначена для вивчення Вашої думки щодо спец предметів та предметів шкільного компонента. Що вивчаються у Вашому класі. Спробуйте якомога точніше обрати одну чи дві відповіді із запропонованого Вам набору до кожного запитання, які вважаєте найправильнішими. Обрані відповіді позначте в бланку відповідей.
1. Чого Ви прагнете досягти, навчаючись у профільному класі?
а) підготуватися до майбутньої професії, до роботи на сучасному підприємстві, отримати професію;
б) правильно обрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості;
в) набути корисних для життя навичок.
г) не замислювався(лась) над цим, мені все одно;
д) навчання в профільному класі нічого не дає.
2. Чи задоволені Ви обсягом знань, що отримали зі спец предметів, курсів за вибором?
а) дуже задоволений(на);
б) задоволений(на), але маю пропозиції;
в) мені все одно;
г) не задоволений(на), але іншого варіанта немає;
д) зовсім не задоволений(на), хотів(ла) би(б) навчатись за іншим профілем.
3. Як ставляться Ваші батьки до навчання в профільному класі?
а) вважають, що це допоможе мені підготуватися до майбутньої трудової діяльності;
б) вибір зроблено за порадою батьків;
в) вважають, що вивчаючи сепцпредмети в профільному класі, можна набути корисних для життя навичок.
г) не схвалюють, але й не наполягають на іншому варіанті, не висловлюють своєї думки, їм байдуже;
д) проти мого навчання в профільному класі.
Анкета для учнів 9-х класів
«Зацікавлення в професійному самовизначенні»
___________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Школа___________________________________ Клас____________
Вік_______________________ Дата____________________________
Професія батьків
мати ___________________________________ батько ____________________________
Відповідаючи на запитання, підкреслить те, що. На Вашу думку, є правильним стосовно Вас, допишіть те, чого не вистачає:
1. З галузей знань мене цікавить найбільше:
а) природничо-наукова;
б) суспільно-наукова;
в) технічна;
г) мистецтво;
д) немає визначених зацікавлень.
2. У вільний час люблю займатися:
а) читанням;
б) малюванням;
в) в’язанням;
г) спортом;
д) шиттям;
е) моделюванням;
ж) музикою;
з) математикою.
3. Після уроків у школі відвідую:
а) спецкурси;
б) факультативи;
в) спортивні секції;
г) Малу академію наук;
д) музей образотворчого мистецтва;
е) гурток крою і шиття.
4. Після закінчення школи хотів(ла) би(б) обрати професію ____________________
5. Вона мені подобається тому, що ________________________________________
6. Після закінчення дев’яти класів збираюся навчатись:
а) у 10-му класі;
б) ліцей (СПТУ);
в) технікумі;
г) ліцеї, коледжі;
д) ще не думав(ла).
Вивчаючи готовність до профільного навчання дев’ятикласників, ми використовуємо комплекс психодіагностичних методик: інтелектуальний тест Г. Айзенка, орієнтовно-діагностичну анкету інтересів, опитувальник професійної спрямованості та ін. Ці методики допомагають діагностувати психофізіологічні прояви особистості, риси характеру, самосвідомість, інтелект, спрямованість, спілкування.
Отримані в результаті досліджень дані про ступінь готовності учнів до навчання з конкретного профілю ми використовуємо, коли формуємо профільні класи.
Сьогодні в колегіумі існують напрями:
– поглиблене вивчення математики;
– поглиблене вивчення біології;
– природничо-математичний напрямок: біолого-хімічний профіль;
– поглиблене вивчення правознавства;
– суспільно-гуманітарний напрямок: правовий профіль.
З метою якісної підготовки учнів 8 – 9-х класів до свідомого вибору подальшого профілю навчання запроваджено:
8 математичний (поглиблене вивчення математики) – факультатив «Школа олімпійського резерву з програмування».
8 медичний (поглиблене вивчення біології, хімії) – факультатив «Школа олімпійського резерву з програмування».
8 економічний – курси «Моя економіка», «Вчимося бути громадянами», факультатив «Розв’язання задач підвищеної складності з економіки».
8 інформатико-технологічний – курс «Основи інформатики», факультатив «Практикум з розв’язання задач з математики».
8-мі класи – хороспів, німецька мова.
9 правознавчий клас – факультатив «Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст..», з німецької мови.
Чому так важливо допомагати учням пізнавати й розвивати свої здібності?
У вивченій із цього питання літературі є така відповідь: ми вже маємо суспільство з ринковою економікою, поява нових професій змінила поняття професіоналізму. Раніше воно асоціювалося з умінням людини володіти своєю професією, а тепер потрібний не тільки «вузький», а й компетентний у багатьох питаннях фахівець, змушений і здатний постійно вчитись. Тому в колегіумі прагнуть до раннього визначення професійного вибору дітьми, для цього і вводиться допрофільне і профільне навчання.
Подальша робота з розвитку системи до профільного і профільного навчання в колегіумі планується за такими напрямами:
– проведення постійних діагностичних досліджень із метою встановлення відповідності вибраної системи профільного навчання потребам учнів, батьків, суспільства;
– узагальнення підсумків упровадження до профільного і профільного навчання, виявлення позитивних тенденцій і нерозв’язаних проблем;
– удосконалення та поповнення матеріально-технічної бази, створення умов для впровадження в навчально-виховний процес сучасних інформаційних технологій, узагальнення накопиченого досвіду.
– розвиток творчого потенціалу учнів колегіуму як пріоритетного напрямку профільного навчання.
