Булінг. Методична скарбничка

Протягом останніх років увагу усіх рівнів громадськості привертає проблема насильства, агресії і масштаб цього явища не перестає дивувати. Британські вчені дали цьому явищу визначення «булінг». Воно стало справжньою соціальною проблемою усього світу. Шкільний булінг переживають до 50% дітей, у 15% булінг мав системний характер. Майже кожен третій зазнавав булінгу. За даними ВООЗ, Україна посідає 7-ме місце у світі за кількістю переслідувачів та 9-те місце за кількістю жертв цькування серед 15-річних. 

В умовах сьогодення глобального розповсюдження отримав кібербулінг. Кіберагресія на сучасному етапі є значущим феноменом, що зачіпає, насамперед, підлітків які знаходиться в особливій зоні ризику по інтенсивності зіткнення з випадками онлайн-агресії. Практично кожен підліток стикався хоча б з одним видом агресії, а кожен другий – з більш ніж трьома видами. Очевидно, що діти підліткового віку є найбільш вразливою групою для кібербулінгу, оскільки їх неконтрольоване спілкування в Інтернеті тягне за собою різноманітні ризики. У неповнолітніх висока користувацька активність поєднується зі слабкою їх обізнаністю щодо небезпек Інтернет-простору як і способах їх уникнення або подолання, в зв’язку з чим очевидна необхідність їх навчання засобам профілактики. 

Кібербулінг не має тимчасового або географічного обмеження. Нападки не закінчуються після школи або робочого дня. Жертва цілодобово не захищена від булінг-атак. Кіберхуліган (моббер) цілодобово має прямий доступ через технічні засоби до жертви. Відбувається цілодобове втручання в особисте життя. Завдяки можливостям Інтернету, до традиційних форм психологічного тиску додаються такі функції:

  • анонімність кібербулера; 
  • технічними засобами, дуже важко контролювати онлайн; 
  • основне число жертв і мобберів/буллерів доводиться на вік між 11-16 роками; найчастіше жертви не можуть отримати адекватну допомогу від батьків або вчителів.

Нормативні документи

Корисні покликання. Методична скарбничка.

 

“Басейни можуть бути небезпечні для дітей. Щоб захистити їх, можна встановити замки, поставити паркани й розгорнути басейн тривоги. Усі ці заходи корисні, але, безумовно, найголовніше, що можна зробити для своїх дітей, – це навчити їх плавати”. 

Із Доповіді про безпеку в Інтернеті Національної академії наук США.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *